Із 1 вересня 2022 року вчителі 5-х класів приймають естафету впровадження реформи НУШ. Це означає, що на педагогів чекають суттєві зміни в освітньому процесі, опанування нових підходів до навчання та ще безліч інновацій!

Що зміниться?

Перехід із початкової школи до середньої є найбільш стресовим для школярів. Тому з метою врахування вікових та індивідуальних особливостей розвитку учнів, новим Держстандартом визначено цикли здобуття базової середньої освіти:

• адаптаційний цикл – 5-6 класи;
• цикл базового предметного навчання – 7-9 класи.

Адаптаційний період надає чудову можливість безболісно пристосуватися до нових умов навчання та знизити рівень стресу.

Навчання у 5 класі передбачає впровадження інноваційних підходів до структури та змісту навчання. Нормативними документами встановлено чіткі орієнтири, за якими учні розбудовують власні компетентності: здобувають знання, розвивають вміння та формують ставлення. До того ж типовий навчальний план стає варіативним – учителі самі обиратимуть предмети та інтегровані курси з урахуванням побажань учнів. Самі ж педагоги отримують повну академічну свободу. 

Метою нової школи є різнобічний розвиток особистості, яка прагне до самовдосконалення та навчання впродовж життя. Тож учні мають опанувати наступні наскрізні вміння та ключові компетентності: 

• вільне володіння державною мовою;
• спілкування рідною (в разі відмінності від державної) та іноземними мовами;
• математична компетентність;
• компетентність в галузі природничих наук, техніки і технологій;
• інноваційність;
• екологічна компетентність;
• інформаційно-комунікаційна компетентність;
• навчання впродовж життя;
• громадянські та соціальні компетентності;
• культурна компетентність;
• підприємливість і фінансова грамотність.

Оцінювання здобувачів освіти

Оцінювання результатів навчання учнів має бути зорієнтованим на сформовані ключові компетентності та наскрізні вміння згідно з вимогами Держстандарту. Основними видами оцінювання є поточне, підсумкове (тематичне, семестрове, річне) оцінювання.

Поточне та підсумкове оцінювання здійснюють із застосуванням основних форм та способів:

• усної (індивідуальне, групове та фронтальне опитування);
• письмової, зокрема графічної (діагностичні, самостійні та контрольні роботи, тестування, організації роботи з текстами, діаграмами, таблицями, графіками, схемами, контурними картами тощо);
• цифрової (тестування в електронному форматі);
• практичної (виконання різних видів експериментальних досліджень та навчальних проєктів, виготовлення виробів, роботи з біологічними об'єктами, хімічними речовинами тощо).

Річне оцінювання здійснюється за системою оцінювання, визначеною законодавством, а результати відображаються у свідоцтві досягнень, що видається учневі щороку. 

Міністерство освіти і науки затвердило нові методичні рекомендації щодо оцінювання учнів початкових класів.

Такий наказ опублікований на сайті МОН.

На заміну узагальненій бальній оцінці розробники пропонують використовувати вербальну оцінку окремих результатів навчання, яка, окрім оцінювального судження, може також називати рівень результату навчання.

Для уніфікації термінів і зручності їх використання введення оцінювальне судження пропонують називати вербальною оцінкою, а оцінювальне судження із зазначенням рівня – рівневою оцінкою. Обидві оцінки можна виражати як усно, так і письмово.

Для позначення рівня міністерство пропонує використовувати такі позначки:

• П (початковий рівень);
• С (середній рівень);
• Д (достатній рівень);
• В (високий рівень).

За рекомендацією, частіше варто використовувати саме вербальну оцінку. Вона підходить як для оцінювання особистих надбань учнів початкових класів, так і для об’єктивних результатів навчання. Рівнева оцінка може допускатися лише для результатів навчання учнів 3–4 класів (на підставі рішення педради).

У наказі також є орієнтовна рамка оцінювання за рівнями (додаток 2). Окрім того, запропоновані нові форми свідоцтв досягнень для 1–2 і 3–4 класів (додатки 2 і 3).